А ми до вас із козою… Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Новости пгт Новый
Автор: Администратор   
17.01.2014 17:26
            Найбагатшою на свята порою року є зима. Тут і Різдво, і Новий Рік, і Водохреща. А під час зимових святок популярним дійством є колядування та щедрування. Саме з колядування розпочався другий семестр у стінах нашої школи.
       Святкування Меланки
               Православні українці 13 січня відзначають щедрий вечір Маланки, а 14 ¬ свято Василя. Це другі за значенням зимові свята після Різдва Христового. За давніми звичаями ці дні проходять в обрядових вертепах із колядками та щедрівками.
Календарні свята та обряди – складний фольклорний комплекс, в якому поєднуються раціональний досвід і релігійно-магічні вірування, високоестетичні традиції та пережиткові звичаї українців.
               Зранку починали готувати обрядову кутю — щедру. Крім куті, господині пекли млинці із салом, пироги, готували вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.                Щедрування — давній український звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (дівчата) піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я і достатку, за що отримують винагороду. Щедрування супроводжується магічними діями, музикою, піснями, танцями, обрядовими іграми в масках.
Співають щедрівки — старовинні українські обрядові новорічні пісні, що виконуються 13 січня в другий святий вечір напередодні водохреща.
З вечора до півночі щедрувальники обходили оселі: спочатку дітлашня, потім молодь. Парубки в цей час водили «Меланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. «Меланка» сама не ходила, у неї був свій супровід: «орач» із чепігами від плуга, «сівач» із сівнею через плечі, «дід» із гарапником, «ведмідь», «коза», «журавель», «циган» з «циганкою», «чорт». Ватага ходила по селу із жартами й сміхом. «Циганка» чіплялася до перехожих із ворожінням, «циган» коні міняв, «ведмідь» танцював, «коза» грала на скрипці, «журавель» — найвищий парубок — бив у бубон. Дозвіл щедрувати парубки запитували піснею під вікном.
              Водили «Меланку» й дівчата. Вибирали найкращу дівчину й одягали «нареченою» — вінок, стрічки, багато намиста. Друга дівчина вбиралася за молодого, що звався Василем. Усі дівчата були дружками. Дівчата з «Василем та Меланкою» до хати не заходили — щедрували під вікном. Господарі віддячували щедрувальникам, іноді давали гроші — «Меланці на вінок». Опівночі, за народним повір 'ям, «Меланка» мала одружитися з «Василем». Цьому святому

церква відвела перший день нового року. Тож шлюб Меланки і Василя символізував перший його крок, упевнений і веселий.
Новорічні обряди мають витоки з давніх язичницьких часів та супроводжуються певними театральними дійствами, насамперед ритуальним обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Історично обряд колядування поступово видозмінювався, включаючи нові компоненти. Цей обряд обов'язково поєднювався з відповідними обрядовими та ігровими діями, танцями, музикою, жартами тощо, які разом й надавали святу поетично-величальної піднесеності, справляли на учасників обрядових дій незабутнє емоційне враження.

              Ось з такими побажаннями щастя, добра і злагоди учні школи привітали вчителів і школярів, завітали на гостину до комп’ютерного залу «Компас», привітавши колектив мережі NewNet з Новим роком.

Самонова В.Г.










Обновлено 17.01.2014 17:57